Саме любов є умовою нашого життя. Якщо ми любимо, то ми живемо. Якщо не любимо, то не живемо. Як говорить Йоан той перебуває у темряві. І не бачить світла. Не бачить життя. Він у темряві смерті.
Якщо ми розділяємо Небо і землю, то ми щось втрачаємо з християнства. Ісус став людиною, будучи Богом. Бог був на землі у людському тілі. Він залишив нам Своє Тіло тут.
Якщо ми говоримо, щоб Бог десь там. Там щастя. Там нема горя, нема болі. То мені здається, що ми усього навсього забуваємо що Він поряд.
Якщо ми протиставляємо землю і Небо, то ми протиставляємо людину і Бога. А християнство це навпаки поєднання. Рука Бога, Якій став людиною тягнеться до руки людини.
Небо і земля у Ісусі є одним. Те, що зв'яжемо тут буде поєднано там. Що розв'яжемо тут, там буде різним.
Прагнення людини не лише є стороннім ехом якихось відвічних прагнень. Щастя починається тут. Людина тут починає пізнавати любов, а там усього навсього сповниться цим до кінця. Зустріч, дорога з Богом починається тут, а продовжуються у вічності. Дух Святий вже тут живе у наших серцях.
А якже страждання? Не все ж так добре. Іноді так погано, що годі. Ось це певно і буде відрізняти Небо від землі, що там не буде страждання. А усе інше — любов буде вічною.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Феноменология смеха - Михаил Пушкарский Внимание!!! Это не смешно - чисто психологическое исследование.
Например - "Комизм реализуется при тех же условиях, где возможно игровое поведение.
Сфера юмора значительно шире. Суть юмора – подметить комическое и остроумно это отразить. Иными словами, юмор выводит комическое из мира игры и вводит его в мир остроумной – творческой художественной мысли. В сатире, например, или иных жизненных обстоятельствах, может быть уже «не до смеха», но юмористическая остроумная критика здесь может быть к месту.
Юмор – это интеллектуальный и культурный аспект комического. Или можно сказать, это комический аспект художественного отражения и мысли".
"Юмор уступает таким истинным видам творчества, как музыка, изобразительное искусство, театр, литература. Несмотря на то, что юмор может включать в себя театр, литературный талант, и также требует развитого интеллекта, он ограничен в своём жанре и не имеет столь высокой жизненоважности.
Юмор - это комическое остроумие. А комизм - это шутка, шутка - это игра, а игра - это веселье, соревнование, интеллектуальное упражнение.
Юмор, действительно, не оставляет после себя такого впечатления, как иные произведения искусства и иные виды человеческой деятельности.
При всей своей сентиментальности и часто, оригинальности, юмор остаётся тривиальным явлением.
Тем не менее сам юмор - это наша повседневность, это окружающая нас жизнь, это наши отношения, наши социальные институты и жизнь в настоящем".
